У місті після дощу народжуються не калюжі, а портали. У цих порталах живуть міські жаби. Вони знають, де найкращий рамен після опівночі, який бар ще працює о третій ранку, як знайти таксі під час тривоги і де водяться гроші. Вони вірять: якщо стрибати достатньо швидко, можна перестрибнути бідність.
Високо над містом живуть птахи. Вони бачать затори як візерунки, людей у пошуках шляху, а поспіх як дивну людську звичку. Птахи не мають рахунків, вони шукають висоту. Не ту, що вимірюється поверхами, а зовсім іншу – недосяжну.
Одного вечора жаба побачила птаха.
— І що там, нагорі?
— Тиша, – відповів птах.
— Тиша не оплачує рахунки, – засміялася жаба.
Птах не відповів.
А потім місто накрив великий дощ, такий, що змиває навіть удачу.
І змив і жабу, і птаха.
P.S. Якщо після цієї легенди у вас залишилися змішані відчуття, ви абсолютно праві. Нас теж змило дощем. Легенду Жаб і Птахів ми готували з усією іронією та наміром подарувати вам яскраву колекцію й привід для усмішки.
