Либідь-дракониця
 
Колись Либідь була не просто сестрою Кия, Щека й Хорива. Вона була духом ріки, втіленням самої води. Уночі, коли туман здіймався з плеса, вона скидала людську подобу й підіймалася в небо у вигляді срібної дракониці — захисниці майбутнього міста. Її крила розганяли злих духів, а погляд міг зупинити ворожу навалу.
Кажуть, коли Київ у небезпеці, вона повертається — тінню над Дніпром, відлунням у воді, порухом вітру серед каштанів.